- зубожіти
- -ію, -ієш, док.1) Стати вбогим; збідніти.2) перен. Стати менш змістовним, неглибоким, духовно збідненим.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
зубожілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до зубожіти … Український тлумачний словник
зубожілість — лості, ж. Стан за знач. зубожілий … Український тлумачний словник
зубожіння — я, с. Дія і стан за знач. зубожіти … Український тлумачний словник
зубожіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зубожілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
зубожіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
оскудініє — зубожіння … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
занепад — у, ч. 1) Погіршення загального стану, зниження рівня розвитку; втрата політичної або економічної могутності; прот. піднесення, розквіт. || Стан літератури, мистецтва і т. ін., що визначається ідейним зубожінням, безперспективністю та деградацією … Український тлумачний словник
занепадати — а/ю, а/єш, недок., занепа/сти, аду/, аде/ш, док. 1) Опинятися в стані загального погіршення, зниження рівня розвитку; втрачати політичну або економічну могутність; прот. підноситися, розквітати. || Доходити до стану ідейного зубожіння,… … Український тлумачний словник